Хибний слід. Як Трамп використовує Україну

Хибний слід. Як Трамп використовує Україну

Малоймовірно, що твіт Трампа про український слід у виборчій кампанії вплине на двосторонні відносини країн Президент США Дональд Трамп у своєму Twitter заявив, що Україна намагалася саботувати його президентську кампанію в 2016 році.

Тут не потрібно витрачати час на примітивну конспірологію, погрожувати, що це призведе до якихось надзвичайно негативних наслідків. З боку Трампа і його команди – це тактика. Раз розслідування російського сліду, який йде з боку спецпрокурора і Сенату, вийшло на новий рівень, то треба щось протиставити. Як мінімум відвернути увагу або запропонувати контрверсію. Як в детективах – злочинець повинен залишити хибний слід. В цьому випадку в ролі такого сліду пропонується українська тема. Зрозуміло, що з боку багатьох українських політиків, громадських діячів, журналістів були явні симпатії до Гілларі Клінтон, часто проявляючись не так навіть на її користь, скільки в формі критики позицій Трампа. У нашій країні до Трампа у багатьох були претензії через Крим.

Зазвичай посольства контактують зі штабами обох команд. Чи була якась допомога – питання відкрите, в американських ЗМІ звучать різні версії з цього приводу і вже є аргументоване спростування позиції Трампа: що спроби були, але це дуже відрізнялося від того, що робили росіяни. До того ж, тут є важливий момент: Трамп і його команда діють за формальною схемою – коли розслідується російський слід, то нехай займаються і українським. Але треба розуміти якісну різницю: іноземні лобісти в США легалізовані. Будь-яка фірма може виступати в ролі лобіста Китаю і навіть Північної Кореї, якщо захочуть. Є приклади і коли наші політики користувалися послугами лобістів. Наприклад були хороші відносини з Гілларі Клінтон, але на позаторішній кофнеренції Ялтинської європейської стратегії був відеоміст з Трампом. Пінчук звичайно за це заплатив, але відеоміст був. Такі контакти з кандидатами-лідерами нічого поганого не мають.

Контакти з Україною нацбезпеці США не загрожують, а контакти з росіянами – так

Але в чому якісна різниця між українським і російським слідом? Україна – союзник США. Це навіть зафіксовано в конкретних двосторонніх документах і в американському законодавстві, зокрема законопроекті про санкції, котрий вчора підтримав Конгрес. Там підтверджується, що Україна – союзник США. А Росія вже багато десятиліть, формально з часів Холодної війни, розглядається як стратегічний противник. Чому у американських ЗМІ і суспільства таке різне ставлення до тем українського і російського сліду. У випадку з Україною реагують спокійніше: нехай були контакти, може, спроби підтримати одного з кандидатів (а ми ще не знаємо точно), але нічого страшного в цьому немає, тому що мова йде про їх союзника, на кого ставити – це внутрішня справа і власний ризик країни. А ось контакти зі стратегічним противником можуть розглядатися як загроза національній безпеці. В цьому і є принципова різниця: контакти з Україною нацбезпеці не загрожують, а контакти з росіянами – так. Тому тут теми непорівнянні.

І якимось принциповим чином твіт Трампа і розігрування тим українського сліду не вплине на американсько-українські відносини. Подивимося на подальшу долю законопроекту про санкції, на те, які суми будуть виділятися з бюджету США, але принципових змін в політиці США щодо України не буде.

Більш того, Трамп просто буде по-різному використовувати українську тему. Коли йому потрібно буде нейтралізувати свої контакти або домовленості з росіянами, він буде робити реверанси в бік України, критикувати Росію, обговорювати російську агресію, а ось коли треба буде нейтралізувати загрозу розслідування російського сліду – буде говорити про український слід в торішній виборчій кампанії. Тому ситуація залишиться двоїстою.

nv.ua