Екс-міністр розповів про схему ліквідації незручних

Екс-міністр розповів про схему ліквідації незручних очільників міністерств

Нагадаємо нещодавно з’явилась інформація про відставку Міністра фінансів Олександра Данилюка. Плани позбутися міністра підтвердили в оточенні президента і в “Народному фронті”. Він нажив собі ворогів як в групі Кононенка, так і в оборонному крилі “фронтовиків”. Джерела стверджують, що до того, як проти міністра почали перевірку, йому пропонували самостійно написати заяву про відставку.

Колишній Міністр екології Ігор Шевченко, якого у 2015 році зняли із посади через конфлікт із Арсенієм Яценюком на своїй сторінці Facebook розповів про схему “ліквідації” незручних міністрів.

“Коли міністр стає незручним, тобто заважає “заробляти” на бюджетних потоках чи державному майні “впливовим” людям, йому пропонують “виправитися”, тобто не проявляти власної ініціативи, а чітко і безумовно виконувати інструкції з високих кабінетів. І не важливо, що міністр працює ефективно, ночей не досипає і щиро працює на благо країни.

Якщо міністр не “виправляється” йому пропонують піти у відставку за власним бажанням. В разі відмови, застосовується стандартна схема “ліквідації”.

Крок перший: публічне звинувачення у вигаданому злочині, оформлене депутатським запитом когось з політичних клоунів-заробітчан типу Ляшка, Лозового чи Чорновол, і озвучене через блог, ФБ або з трибуни ВР. Ці клоуни виконують роль “торпеди”.

Крок другий: МВС чи ГПУ оперативно заводить кримінальну справу, звичайно, без перевірки обґрунтованості звинувачень і обов’язково оприлюднює інформацію про цей факт, даючи старт медійній кампанії з обливання брудом міністра.

Крок третій: медійна розкрутка теми через партійні “говорящі голови”, прикормлених блогерів, журналістів та ботів-коментаторів. За відсутності фактів та доказів більшість з них вдаються до відвертої брехні, наклепів, інформаційних маніпуляцій, в тому числі таких як наліплювання ярликів типу “людина Януковича, Льовочкіна, Онищенка тощо”.

Крок четвертий: проведення різних перевірок (ДФС, Аудиторська служба, Держагентство з держслужби тощо), результатом яких є негативні висновки. І не важливо, що фактів та доказів у висновку немає, головне, що в кінці висновку буде фраза типу “за результатами перевірки є імовірність зловживань” або “виявлені ознаки можливих зловживань (несплати податків, корупційних дій тощо)”. Завданням таких перевірок є “накопати” будь-що і дати негативний висновок. Сюди ж можна віднести рішення профільного комітету ВР, парламентських фракцій та, можливо, Кабміна з рекомендацією про відставку міністра. Ці рішення також є частиною медійної кампанії проти міністра.

Крок п’ятий: “політичний договірняк” для забезпечення необхідної кількості голосів. Голоси збираються різними засобами: медійним маніпулюванням, політичним тиском, грошима, голосуваннями за майбутні потрібні комусь закони, виділення коштів на округи тощо.

Крок шостий: голосування за відставку в ВР, як правило, навіть без надання міністру слова для виступу перед голосуванням.

Крок сьомий: призначення зручного виконуючого обов’язки міністра.

Деякий час будуть розслідувати кримінальну справу, але фактів чи доказів правопорушення так і не знайдуть. Справу тихенько закриють за відсутністю складу правопорушення. А скоріш за все, справу “підвісять” на невизначений термін щоб будь-коли можна було використати сам факт наявності справи проти вже екс-міністра, якщо він займеться політикою і буде заважати комусь з “впливових” на виборах.

Саме за такою схемою 2 роки тому звільнили мене, а зараз цю схему запустили і для “ліквідації” неслухняного міністра фінансів Данилюка.”