Інженерне відродження: як Україні стати лідером у

Інженерне відродження: як Україні стати лідером у технологічній гонці

Чи зуміємо ми використати на благо економіки й авторитету нашої країни науково-технічний і людський потенціал.

Ставлення до радянського періоду історії України досить неоднозначне. Переважна більшість відчайдушно критикує роки СРСР, меншість ─ ностальгує. При цьому не можна не погодитися, що нашій країні дісталася потужна технологічна й наукова база, на якій виросли багато талановитих учених, дослідників і розробників. Наочний приклад ─ ракетобудівна галузь, яка була в Україні особливо сильною. Причому, не тільки в період СРСР, але й після виходу нашої країни зі складу «совєтів».

Наприклад, Дніпропетровськ (нині ─ м. Дніпро) вважається своєрідною «батьківщиною» радянського ракетобудування, яке зародилося на базі Дніпропетровського автомобільного заводу ще в 1944 році. Згодом при заводі було створено Особливе конструкторське бюро №586, відоме сьогодні як ВО «Південмаш». Саме конструктори ОКБ-586 в 50-х роках минулого століття створили легендарну ракету-носій Р-12, розробкою якої керував відомий конструктор Михайло Янгель.

На жаль, після розвалу Радянського Союзу знамениту могутність ракетобудівної галузі було втрачено. Але потенціал залишився. Технічний, науковий, людський. Питання лише в тому, чи зможемо ми його використовувати на благо економіки й авторитету нашої країни. Шанс є. І він у нас в руках, стверджує Михайло Рябоконь, засновник Noosphere Engineering School.

Так, у 2013 році Україна виборола право приймати чемпіонати Європи та світу з ракетомодельного спорту. Цікавий той факт, що Міжнародна авіаційна федерація (The World Air Sports Federation ─ FAI), штаб-квартира якої знаходиться в Швейцарії, віддала це право саме нам, незважаючи на запеклу конкуренцію з боку інших держав. Містом проведення логічно було запропоновано Дніпро. На жаль, почалася війна на Донбасі, і чемпіонати опинилися під загрозою зриву. Однак Європа зберегла за нами право проведення, але з умовою, що місце проведення перенесуть далі від ліній зіткнення, на захід.

Молоді потрібна впевненість, що для досягнення успіху зовсім необов’язково їхати з країни

Тому вже цього серпня понад 300 спортсменів із 20 країн приїдуть до Львова, щоб змагатися в майстерності конструювання та запуску моделей ракет. Серед учасників чемпіонату ─ команди з провідних технологічних регіонів: США, Японії, Китаю, Канади, Великобританії. Адже на цьому терені у нас багато переваг. Перш за все українці ─ діючі чемпіони Європи з ракетомоделювання. Тільки в минулому році на чемпіонаті Європи наша збірна завоювала 14 золотих, 6 срібних і 7 бронзових медалей у загальному заліку. Прекрасний результат, який ми з року в рік покращуємо.

Є й інша, важливіша для нас річ. Саме право на проведення чемпіонату свідчить про те, що в нас вірять, і дають можливість заявити про себе на міжнародній арені. Адже ракетомоделювання ─ своєрідна реклама інженерного світу, демонстрація наукового потенціалу країни.

А українська наука має гостру потребу в цьому. З великими труднощами вона скидає з себе стереотипи попередніх кількох десятиліть, коли вона була замкнута сама на себе, а не на потреби навколишнього світу і надзвичайно мінливого ринку. Так склалося, що більшість наших вчених (як зрілих, так і молодих) не розуміють практичної цінності своїх ідей, досягнень і труднощів їх реалізації. А участь у подібних змаганнях, конкуренція з носіями певної експертизи в різних галузях, які приїдуть до нас з усієї планети, це прекрасна демонстрація того, що бути інженером ─ не тільки цікаво, а й престижно.

Молоді потрібна впевненість у тому, що аби домогтися успіху, зовсім необов’язково їхати з країни. Іншими словами, вселивши в розробників відчуття їх значимості й затребуваності, ми зможемо зупинити той самий «витік мізків» і людського капіталу, проблема якого вже досить тривалий час обговорюється на державному рівні.

У нас вірять і дають можливість заявити про себе на міжнародній арені. Адже ракетомоделювання ─ це своєрідна реклама інженерного світу, демонстрація наукового потенціалу країни

Не варто забувати, що ракетомоделювання ─ це хороший освітній базис для майбутніх українських військових, і свіжий ковток повітря для оборонної галузі в принципі. Наприклад, чемпіонат у Львові відвідають керівники і провідні інженери компаній, які займаються, крім ракетобудування, ще й військовими технологіями. Отже, це не тільки можливі контракти й замовлення для українських виробників, а й потенційні інвестиції в створення принципово нових видів зброї і рішень для армії (систем стеження, навігації, безпілотної розвідки, ППО і т.д.).

Инженерное возрождение: как Украине стать лидером технологической гонки

Фото SpaceX

Зрозуміло, що відродження інженерної могутності країни ─ це справа не одного чемпіонату, нехай навіть світового рівня. Нам необхідно вирішити низку внутрішньодержавних проблем, серед яких підхід до системи технічної освіти або численні державні обмеження, наприклад, у сфері космічної або військової промисловості. На відміну від багатьох країн, наприклад, США, де озброєння державі постачають приватні компанії, у нас існує монополія на виробництво військових технологій. У них ─ ринкова конкуренція і необхідність ставати кращими, у нас ─ стопор у розвитку екосистеми інновацій.

Втім, безглуздо перераховувати всі можливі причини повільного розвитку інноваційної екосистеми. Натомість слід шукати альтернативу наявним малоефективним інститутам. Привертати увагу широкої громадськості ─ в тому числі й закордонної ─ до нашої інтелектуально-технічної галузі. Це ─ і базис для затребуваних світом стартапів, і формування самодостатньої та висококонкурентної української економіки.