Кремль поставив останню крапку в стосунках з Молдовою

Кремль поставив останню крапку в стосунках з Молдовою

Після успішного візиту в Москву Президента Молдови Додона стає зрозумілим – Кремль поставив свою останню крапку в цій політичній трагікомедії. Москва має в Молдові свого так званого Президента. Людину повністю керовану і готову віддати не лише 6 мільярдів доларів за спожитий російськими ж найманцями в ПМР російський газ, а й всю до остатку Молдову. Ото ж запитується в задачці, чому Росія так довго гралася з Бесарабією в кішки-мишки? Чому не провела таку ж операцію ще в 1992 році. Коли на одному березі Дністра стояла так звана 14 російська армія під командуванням генерала Олександра Лебедя, а на другому, в центрі Кишинева, парашутно-десантний полк цієї армії під командуванням його брата? Тоді Румунія не була в НАТО, нічого було боятися. Вона б не вмішалася, а якби і вмішалася то це б нічого не змінило. Навіщо була та комедія з повстанням в Гагаузії? Як можна було одним кидком, всього за двадцять хвилин, захопити силами того полку і парламент тієї країни, і, через дорогу, президентуру. А все решта і само б здалося. Приблизно так, як це ми спостерігали в Криму три роки тому.

Відповідь на це питання може бути такою. Росії ні тоді, ні тепер не потрібний був такий нахлібник, як Молдова сам по собі. Надто затратно, як для маріонетки готової, як бачимо по Додону, служити і за понюх тютюну. Очевидно тепер, що Кремль готував Молдовський плацдарм не лише на Балкани, а, щоб вдарити в спину Україні. Якби не Єльцин може так би й сталося. Але його слова звернуті до своєї чиновницької челяді про те щоб кожен ранок, прокинувшись, кожен з них шукав відповіді на питання а що доброго я зробив для України таки сплутали на деякий час стратегічні плани московських яструбів.

Путин и Додон пресс-конференция по итогам российско-молдавских переговоров

Російська весна, а за нею і Новоросія ганебно здулися. Наїжачений Крим виглядає зовсім не по-імперськи без Дніпровської води, без української електрики та ще й під принизливим прицілом українських ракет в яких невідомо що на думці. Ото ж Путін, схоже, вирішив цього літа задіяти свого козирного туза в регіоні – Молдову. Яким чином будуть повертати назад в Кишинів російський повітряно-десантний полк я не знаю. Але переконаний, що таки будуть повертати, максимально створюєючи законну видимість цього процесу. На цей раз, сподіваюся, що не один такий полк запросять молдавани. Перший крок до цього вже було зроблено ще задовго до візиту в Москву домнула Додона, одразу після його інаугурації – з посади був вишвирнутий міністр оборони Молдови Шалару – остання перешкода на шляху прибрання Москвою до своїх рук армії, а з нею і інших силових структур цієї скаліченої Кремлем країни.

Що ж, побачимо чи і не лише ми в Україні, а й вся Європа, як Москва в цей літній воєнний сезон буде доокуповувати Молдову, яка їй зовсім не потрібна сама по собі. В час СССР під Кишиневом стояла потужна ракетна Армія, націлена перш за все на Захід, який дуже хоче задобрити Путіна зараз. Думаю, дві дружні, а можливо до того часу і союзницькі держави матимуть всі можливості потурбуватися про відновлення своєї спільної ракетної оборони і не лише її. Звісно, що не за молдовські леї. Є всі підстави сподіватися що літо і осінь 2017 року на Дністрі будуть жаркими. Треба вже зараз нам думати про дощувальні установки вздовж українсько-молдовського кордону.